У родинах військових це одна з найболючіших тем: людина виконувала завдання на передовій, а підвищену винагороду за той місяць не нарахували. Частина людей відмовляється судитися, бо у військовій частині сказали, що потрібні докази безпосереднього вогневого контакту, а таких документів на руках ніколи не буває. Хтось із побратимів радить не витрачати час, хтось розповідає про знайомого, який три роки ходив по інстанціях і нічого не добився.
Такої вимоги немає в постанові Кабінету Міністрів № 168, яка встановлює порядок виплати. Вона з’явилася у відомчих наказах, і саме на цьому конфлікті норм ґрунтується більшість спорів. Логіка судів тут проста: акт уряду має вищу силу за внутрішній наказ відомства, тому звужувати соціальну гарантію наказом не можна. На практиці це означає, що спір ведеться не про факт участі в бойових діях, а про те, який документ вважати достатнім доказом цієї участі.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду 07.07.2026 у справі 560/965/24 визнав довідку достатнім підтвердженням права на виплату. Прикордонник домагався винагороди за грудень 2022 року та січень 2023 року. У справі 280/2754/23 касація скасувала рішення апеляції, яка вимагала доказів вогневого контакту, і визнала належною довідку №3951. Загальна картина по 82 тисячах справ категорії трудових спорів така: 33 відсотки задоволено повністю, 18 частково, а 37 відсотків — відмови через прогалини в доказах (джерело: courthelp.pro/digest, розбір справи 560/965/24 про право на 100 000 грн).
Практичний висновок з цих справ короткий. Клопотання про витребування документів з обмеженим доступом потрібно заявляти вже в суді першої інстанції. У справі 300/2154/23 суди відмовили позивачу через відсутність у довідці посилань на конкретні накази, а Верховний Суд ці рішення скасував: колегія вказала, що суди переклали тягар доказування на людину замість того, щоб самостійно витребувати бойові розпорядження. У справі 200/986/23 касація так само направила справу на новий розгляд через формальну оцінку довідки. Порядок дій вимальовується таким: отримати в частині довідку з прив’язкою до періоду і завдань, письмово звернутися за виплатою та зафіксувати відмову, заявити клопотання про витребування бойових розпоряджень у першій інстанції, окремо просити суд з’ясувати обставини самостійно, а не покладатися на документи, подані сторонами.
Одна деталь порушує очікування щодо витрат. У справі 120/12721/24, де військовому платили лише 30 000 грн через те, що приймаюча сторона не передала формалізовані списки, суд зменшив компенсацію витрат на правничу допомогу з 5000 до 3000 гривень, визнавши спір типовим. Тобто виграш у касації не означає, що всі витрати на представника повернуться, і це варто врахувати під час подання позову.
Довідка з частини — це документ, а не чернетка. Якщо в ній зафіксовано виконання завдань, вимога додати ще й підтвердження обстрілу виходить за межі того, що написано в постанові уряду.
