Прдробиці ситуації
Росія втрачає свій вплив у Центральній Азії та на Кавказі. Колишні союзники дедалі менше звертають увагу на Москву, обираючи власний курс у зовнішній політиці.
Казахстан дедалі менше спирається на Кремль, розширюючи власні зв’язки та знижуючи залежність від Російської Федерації. Вірменія, у свою чергу, активно протидіє тиску Москви, демонструючи все більшу незалежність у прийнятті зовнішньополітичних рішень. Азербайджан відкритіше вступає у суперечки з Росією, не приховуючи власні інтереси та прагнення до самостійного визначення власної політики.
У регіоні спостерігається чітка тенденція пошуку альтернативних шляхів співпраці, уникаючи тісної залежності від Росії. Країни Центральної Азії та Південного Кавказу будують власні політичні, економічні й безпекові зв’язки, орієнтуючись на Захід та інші міжнародні центри впливу.
Таким чином, у регіоні формуються умови для зниження впливу Москви, а її колишні союзники все рішучіше обирають курс на самостійність і диверсифікацію зовнішньополітичних контактів.
Ця тенденція позначається не лише у дипломатичних контактах, а й у ширшому соціоекономічному контексті, що свідчить про важливі зміни у геополітичному балансі Центральної Азії та Кавказу.
