Маріуполець Петро Супрун провів у російському полоні понад чотири роки — шістьнадцять днів. Протягом цього тривалого часу про його долю практично не надходило жодної інформації. Його дружина Анна дізнавалася про те, чи живий чоловік, лише завдяки новинам від випадкових людей, чиї родичі або знайомі також пережили полон.
У полоні Петро Супрун та інші ув’язнені були змушені читати підручник з історії Російської Федерації, який викликав у них сильне роздратування: “волосся ставало дибки”. Цей примус до вивчення викривленої версії історії мав на меті психологічний тиск на полонених.
Наразі відомі такі факти про перебування Петра у ворожому полоні:
- Він утримувався більше чотирьох років.
- Протягом усього цього часу інформація про нього була дуже обмежена.
- Дружина підтримувала зв’язок із людьми, які мали інформацію про стан полонених.
- Російська сторона не надавала Петру навіть мінімальних можливостей для комунікації.
- Полонених змушували читати пропагандистські матеріали з історії РФ.
Історія Петра Супруна є важливим свідченням про жахливі умови, які доводиться переживати полоненим у контексті неоголошеної війни. Водночас вона підкреслює людську витривалість і справжній героїзм тих, хто вистояв за таких складних обставин.
