Україна вже кілька років активно використовує засоби радіоелектронної боротьби, щоб протидіяти російським засобам ураження, зокрема ракетам і ударним безпілотникам. Однак навіть успішне втручання в роботу систем наведення не завжди означає повне знищення загрози: ракета може втратити точність, відхилитися від маршруту та все одно впасти в районі цивільної або критичної інфраструктури.
У матеріалах про ексклюзиви про події в Україні регулярно з’являються аналізи військових викликів, однак тема роботи РЕБ залишається однією з найбільш складних для розуміння. Фахівці пояснюють, як саме електронні системи впливають на російські ракети, чому вони не можуть повністю замінити комплекси протиповітряної оборони та від чого залежить результат їхнього застосування.
Як працюють українські системи РЕБ
Однією з розробок, створених для протидії сучасним засобам ураження, є стратегічний комплекс радіоелектронної боротьби LIMA, який розробила оборонна компанія Cascade Systems.
Принцип його роботи полягає у створенні перешкод та впливі на навігаційні системи противника. Комплекс може подавляти або змінювати сигнали супутникової навігації, через що ракети чи безпілотники можуть втрачати точність і відхилятися від заданої траєкторії.
За словами начальника управління радіоелектронної боротьби Сухопутних військ ЗСУ Максима Скорецького, сучасні версії подібних систем здатні впливати на засоби ураження, які використовують російську супутникову систему ГЛОНАСС.
У результаті ракета або дрон можуть потрапити в зону, де навігаційний сигнал стає недоступним або спотвореним, що ускладнює виконання бойового завдання.
Систему LIMA почали застосовувати військові у 2024 році. Згодом її використання розширили для захисту важливих об’єктів інфраструктури.
За заявами розробників, комплекс за час роботи вплинув на значну кількість ударних безпілотників Shahed, а також на частину крилатих і балістичних ракет. Водночас ці показники є даними виробника і не мають незалежного підтвердження.
У компанії також повідомляли про випадки ефективного застосування системи проти різних типів російської зброї, зокрема аеробалістичних ракет “Кинджал”.
РЕБ може змусити ракету промахнутися, але не завжди зупиняє її
Системи радіоелектронної боротьби не працюють так само, як класична протиповітряна оборона. Вони не знищують ракету фізично, а намагаються порушити роботу її електронних систем.
Як пояснюють експерти, після втрати навігації ракета не зникає. Вона може продовжувати рух за іншими системами керування, але з меншою точністю.
Саме тому РЕБ не можна розглядати як повну заміну зенітним ракетним комплексам, таким як Patriot.
Військовий оглядач Олександр Коваленко зазначає, що українські системи електронної боротьби вже демонстрували здатність впливати на російські аеробалістичні ракети, однак ефективність залежить від багатьох факторів.
За його словами, наразі немає повної інформації, чи саме LIMA використовується проти всіх типів балістичних цілей. Проте відомо, що потужні українські комплекси РЕБ можуть створювати серйозні перешкоди для ворожих засобів ураження.
“Кинджал” має свої особливості, оскільки це ракета повітряного базування, створена на основі технологій комплексу “Іскандер”. Через це умови її застосування та траєкторія польоту відрізняються від класичної балістичної ракети.
Якщо система РЕБ впливає на ракету на певній ділянці маршруту, вона може втратити можливість точно вразити заплановану ціль
Однак результат залежить від моменту, коли відбувається електронний вплив. Якщо ракета відхилилася ще на ранньому етапі польоту, наслідки можуть бути менш небезпечними. Якщо ж втручання відбулося вже під час фінального заходу на ціль, вона може впасти поблизу запланованого місця удару.
Саме тому навіть відхилена ракета залишається потенційно небезпечною.
