У Вишгороді відбулася знакова наукова конференція, присвячена темі «Поширення християнства на теренах України: перше тисячоліття». Цей захід став важливою платформою для ґрунтовного обговорення процесів становлення та розвитку християнської традиції на українських землях протягом першого тисячоліття. Участь у конференції взяли провідні фахівці в галузі історії, археології, богослов’я та культурології, що суттєво розширило розуміння ролі християнства у формуванні української державності та духовної культури.
Серед почесних учасників заходу були:
- Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк), голова Інституту церковної історії, доктор церковно-історичних наук, професор;
- Архієпископ Вишгородський Агапіт (Гуменюк), намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря;
- Ольга Бондарчук, виконуюча обов’язки директора Департаменту культури та туризму Київської обласної військової адміністрації;
- Влада Литовченко, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук;
- Олександр Святоцький, керівник Наукового центру Української державності імені професора Володимира Кульчицького НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України;
- Галина Єрко, депутатка Київської обласної ради та директорка Київської обласної бібліотеки для дітей;
- Соф’я Каменєва, директорка Державного архіву Київської області.
Під час конференції було розглянуто наступні ключові теми:
- Концептуальні засади майбутнього багатотомного видання, присвяченого історії Української Православної Церкви;
- Витоки та апостольська спадщина, зокрема роль апостола Андрія Первозванного як одного з основоположників Української Церкви;
- Видатні постаті державців і просвітителів: історичне походження княгині Ольги, поширення християнства в Києві того часу та ідеологічні аспекти навернення князя Володимира;
- Археологічні здобутки: дослідження стародавніх прихрамових кладовищ Києва, вивчення процесів християнізації Волині за даними поховальних пам’яток і новітні знахідки в могильнику Острів;
- Мистецька й культурна спадщина Русі: формування візуальної культури після іконоборчої доби, ювелірне мистецтво золотарів, а також біблійні мотиви у народній традиції і фольклорі;
- Збереження історичних пам’яток: актуальний стан і значення Спасо-Преображенської «церкви на воді» та інших духовних святинь Київщини;
- Народний одяг Вишгородщини як унікальне поєднання традицій, духовності та культурної спадщини.
