Виявлення заповіту через тривалий проміжок часу після оформлення спадщини не є підставою вважати, що в угоді про розподіл спадкового майна допущено істотну помилку. Такий факт сам по собі не свідчить про порушення або неправильності у юридичних діях, що стосуються спадкування.
Ілюстрацією цієї ситуації є випадок, коли син знайшов заповіт своєї матері через 23 роки після її смерті. Верховний Суд України пояснив, чи можливо в такій ситуації переглянути спадкові права на підставі пізнішого виявлення документа волевиявлення.
Основні моменти, на які варто звернути увагу у контексті даної справи:
- Виявлення заповіту здійснюється навіть після значного часу, що минув від моменту смерті спадкодавця;
- Таке виявлення не автоматично тягне за собою перегляд вже укладених угод щодо спадкового майна;
- Суд підкреслює, що для зміни прав спадкоємців необхідні вагомі підстави, які доводять наявність істотної помилки чи іншого порушення при розподілі майна.
Додатково, вивчення кейсу дозволяє зробити висновок про важливість ретельної перевірки наявності заповітів перед оформленням спадщини, однак сам факт пізнішого виявлення документу не є беззаперечним доказом для скасування спадкових угод.
