Історія Людмили: від тортів до ППО
Людмила – жінка, яка раніше працювала кондитеркою в Бучі, сьогодні займає посаду командира мобільно-вогневої групи. Повернувшись до свого рідного міста після початку повномасштабної війни, вона побачила Бучу у стані, який нагадував сцену з фільму про зомбі-апокаліпсис. Цей жахливий вигляд спонукав її задуматися про свій внесок у захист країни: «Повномасштабна війна триває роки, і я запитала себе: “А що я зробила корисного?”».
Людмила вирішила діяти і пройшла співбесіду, долучившись до жіночого підрозділу мобільних вогневих груп ППО під назвою «Бучанські відьми», що було створено навесні 2024 року в складі Бучанського ДФТГ. Для неї це не був імпульсивний крок, а зважене рішення, адже вона вважає, що захищати свій дім – це найвищий прояв материнської турботи.
Підготовка в мобільно-вогневій групі вимагає не лише бойових виїздів під час загрози, а й щоденної суворої тренувальної роботи. Людмила описує свої емоції під час збивання ворожих дронів-«шахедів»: «Коли збиваєш “шахед” – адреналін зашкалює, але страху немає». Найважчою ж частиною її функцій вона вважає велику відповідальність, що лягає на плечі командира.
Попри те, що вона дуже любить своє кондитерське ремесло, зараз важко зосереджуватися на творчих ідеях і розвитку бізнесу. Кондитерська справа для Людмили залишається можливістю реалізувати творчий потенціал, де вона із задоволенням ліпить, декорує та детально продумує кожне замовлення. Водночас війна змушує її дивитися на життя інакше: «Я не можу просто літати метеликом і перейматися лише квітами на торті, коли навколо війна».
Основні моменти історії Людмили:
- Професія кондитерки – її пристрасть, де вона втілювала найсміливіші творчі ідеї клієнтів;
- Повернення у рідне місто після окупації по суті стало поштовхом до активної участі в обороні;
- Вступ до підрозділу «Бучанські відьми», жіночої мобільно-вогневої групи ППО;
- Активна бойова діяльність, зокрема участь у знищенні ворожих безпілотників;
- Щоденна сурова підготовка до бойових завдань, що вимагає сили духу й відповідальності;
- Відчуття материнського обов’язку в захисті родини і рідного дому;
- Поєднання творчої роботи кондитера з активною службою в обороні країни.
Це історія жінки, яка зі своєю непохитною волею та рішучістю стала символом стійкості та готовності боронити Україну не лише словами, а й ділом.
