Ефективний механізм захисту прав: скасування індивідуального адміністративного акта як шлях до визнання незаконної мобілізації недійсною.
У справі, що стала прикладом захисту прав військовозобов’язаних, суд зобов’язав виключити військового з мобілізаційних списків, що підтверджує ефективність оскарження індивідуального рішення, як способу визнати мобілізацію такою, що не відповідає правовим нормам.
Нижче наведено ключові правові засади, які лягли в основу рішення суду:
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, що дозволяє національному органу не лише встановити факт порушення, а й забезпечити належне відшкодування збитків або припинення порушення. У конкретному випадку єдиним шляхом усунення порушення визнано скасування мобілізації.
Стаття 29 Конституції України та стаття 5 Конвенції — ці правові норми гарантують право на свободу і особисту недоторканність. Суд підкреслив, що утримання особи на військовій службі, яке почалося з незаконного позбавлення волі (затримання територіальною комісією без участі правоохоронних органів) і за результатом формальної процедури призову, є тривалим порушенням права на свободу.
- Стаття 8 Конституції України — держава і її органи влади не можуть діяти свавільно, видаючи очевидно неправомірні акти, що порушують законодавство і права громадян.
Завдяки рішенням суду щодо скасування індивідуального адміністративного акта, що призвів до незаконної мобілізації, відкривається можливість більш ефективно відстоювати права громадян, забезпечуючи визнання неправомірних дій недійсними та захист від незаконного призову до військової служби.
