Верховний Суд звернув увагу на ключовий аспект у спорах, пов’язаних із позиками. Було наголошено, що вирішальним фактором є встановлення факту реальної передачі грошових коштів, а не лише підписання відповідних документів або наявність розписки.
До основних положень, на яких зосереджує суд своє визначення, належать:
- підтвердження факту передачі грошей боржнику;
- роль підписаних договорів у контексті підтвердження цієї передачі;
- значення розписок як доказових документів.
У справі, яка розглядалася, договір позики було визнано неукладеним через відсутність доказів фактичної передачі коштів. Йдеться про спор щодо боргу у розмірі 30 тисяч доларів, де суд дослідив усі надані матеріали і дійшов висновку, що формальне оформлення угоди без фактичної передачі грошових коштів не створює обов’язкових правових наслідків.
