Унікальні світлини зберегли історію перших мітингів пам’яті жертв Бабиного Яру
Перший мітинг пам’яті єврейських жертв Бабиного Яру став важливою історичною подією. Її зафіксував на унікальних світлинах Едуард Тімлін. Фотографії нині зберігаються в архіві Аміка Діаманта. Акція відбулася 24 вересня 1966 року без офіційного дозволу. У ній взяли участь близько п’ятдесяти людей, серед яких були євреї та українські націоналісти. Учасники прагнули вшанувати пам’ять загиблих.
«Над Бабиним Яром пам’ятників немає»
На фотографіях з архіву зафіксовані наслідки Куренівської трагедії 13 березня 1961 року. Зокрема, на світлинах видно розритий Бабин Яр у серпні 1961 року. Через пів року після трагедії із землі продовжували випливати людські кістки. Цей мотив став символом трагічної пам’яті того періоду.
На одному зі знімків Амік Діамант поклав кістки на гусеничний трек. Цей жест мав додатково підкреслити масштаб трагедії та її моторошні наслідки. На іншій світлині Діамант зображений разом із майбутньою дружиною. На задньому плані видно будівництво житлових будинків. Їх зводили у північній частині Бабиного Яру після засипання та вирівнювання території.
Підготовка до вшанування пам’яті
Зруйноване та занедбане єврейське кладовище поблизу Бабиного Яру залишалося сумним нагадуванням про невшановані місця пам’яті. На одному зі знімків видно плакат, власноруч зроблений Аміком Діамантом. Напис на івриті проголошував: «Бабин Яр. Пам’ятай про шість мільйонів». Плакат датований 24 вересня 1966 року. Він став одним із символів пам’яті під час проведення мітингу.
Перший несанкціонований мітинг пам’яті
Перший мітинг у Бабиному Яру відбувся без офіційного погодження. Захід був присвячений єврейським жертвам трагедії. За фотографіями, на акцію прийшли близько п’ятдесяти людей. У центрі світлин можна побачити Аміка Діаманта. Поруч із ним перебував письменник Віктор Некрасов. Подію детально документував фотограф Едуард Тімлін. Архівні кадри згодом збереглися у фонді Аміка Діаманта.
Другий мітинг пам’яті
Через п’ять днів, 29 вересня 1966 року, у тому самому місці відбувся другий мітинг. Його також зафіксували на численних фотографіях. Автором світлин був Гарик Журабович, а матеріали збереглися в архіві Аміка Діаманта. На фото видно групи людей, які збиралися навколо місця проведення заходу. Територія не була офіційно позначена. Учасники стояли згуртовано, створюючи атмосферу спільності.
Серед присутніх були й очевидці трагедії. Зокрема, Діна Пронічева, одна з небагатьох, хто вижив 29 вересня 1941 року. Її життя та свідчення стали основою роману-документа «Бабин Яр» письменника Анатолія Кузнецова. На світлинах також зафіксований епізод із молодими учасниками. У різних місцях вони раптово піднімалися на плечі людей у натовпі та вигукували заклики проти страху й антисемітизму. Письменник Віктор Некрасов і літературознавець Іван Дзюба перебували серед учасників. Захід проходив без трибуни та звукової апаратури.
Історичне значення фотографій
Документальні світлини зберегли свідчення про трагедії Бабиного Яру та Куренівської катастрофи 1961 року. Вони також відображають боротьбу громадськості за належне вшанування загиблих і збереження історичної пам’яті.
Фотографії з архіву Аміка Діаманта демонструють кілька важливих етапів:
• руйнування та занедбання єврейського кладовища;
• затоплення та асфальтування місць масових розстрілів;
• підготовку до мітингів пам’яті;
• проведення пам’ятних заходів у середині 1960-х років;
• емоційний і символічний контекст тогочасних подій.
Такі історичні документи допомагають зберігати національну пам’ять. Вони також нагадують про необхідність знати правду про минуле та не забувати його уроки.
