«Не переходь на українську, вона ж тобі не рідна» — історії російськомовних киян, які довели протилежне
Хоча багато київських сімей історично спілкуються російською мовою, мовна ситуація у місті зазнає суттєвих змін. Ініціаторами переходу на українську найчастіше стають молоді люди. Для одних це був поступовий процес, для інших — визначний момент, після якого повернення до попередньої мовної практики вже неможливе. У цьому матеріалі студентка, ветеран війни та бортпровідниця діляться своїми історіями про те, як вони впровадили українську у повсякденне спілкування.
На початку повномасштабного вторгнення російськомовна спільнота Києва зіткнулася з новою реальністю, де українська мова стала своєрідним маркером приналежності: «свій – чужий». Російська мова на порожніх вулицях міста привертала підвищену увагу, і нерідко виникали сумніви та підозри: чи не є ти диверсантом?
У 2022 році значна кількість українців свідомо змінила свою мовну поведінку, застосовуючи українську як спосіб окреслити власну позицію і дистанціюватися від усього, що асоціюється з російським ворогом.
За даними опитування серед мешканців Києва, проведеного у застосунку «Київ Цифровий» у 2023 році, виявлено, що:
– 33,3% респондентів перейшли на українську мову спілкування саме у період війни.
Зміни в мовній практиці відображаються не лише в окремих родинах, а й у загальній культурній атмосфері столиці. Переходити на українську сьогодні для багатьох — це більше, ніж мовний вибір, це відповідь на виклики часу і спосіб особистого визначення у суспільстві.
Історії киян, які поклали початок цьому переходу, демонструють різні мотивації та підходи:
- Для деяких мовний перехід відбувався поступово, паралельно з усвідомленням нових цінностей і викликів.
- Інші пережили момент усвідомлення, після якого повернення до попереднього способу спілкування банально перестало бути можливим.
- Зустрічаються й такі, хто зробив свідомий вибір, розуміючи важливість символічного значення мови у період війни.
Таким чином, мовна трансформація Києва — це процес, що відображає ширші соціокультурні та політичні зміни в українській столиці, а також свідчить про формування нової ідентичності серед її мешканців.
