Причини неправомірного звільнення
Існують кілька основних причин, через які звільнення може визнаватися неправомірним:
- Відсутність законних підстав для розірвання трудового договору, наприклад, звільнення за власним бажанням без подання відповідної заяви працівником.
- Порушення процедури звільнення, як-то недотримання строків попередження про звільнення або відсутність згоди профспілки, якщо її участь є обов’язковою.
- Недотримання гарантій, передбачених для окремих категорій працівників, зокрема вагітних жінок, одиноких матерів, неповнолітніх та інших.
- Звільнення, яке має ознаки дискримінації або репресивного характеру, наприклад, у відповідь на скаргу працівника на роботодавця.
Законодавством заборонено звільняти працівників в окремих випадках, з-поміж яких можна виділити такі:
- Під час хвороби або перебування у відпустці, окрім відпустки по вагітності та догляду за дитиною до трьох років.
- Без попереднього погодження з профспілкою, окрім випадків звільнення членів органів профспілки.
- Військовозобов’язаного працівника, якщо він у встановленому строк не привів військово-облікові документи у відповідність до вимог законодавства, що є особливо актуальним для підприємств критично важливої інфраструктури.
Врегулювання спорів про неправомірне звільнення може відбуватися у двох основних формах:
- Досудовий порядок.
- Судовий розгляд.
У разі незаконного звільнення працівник має право звернутися:
- До роботодавця з вимогою поновлення на роботі добровільно.
- До територіального управління Державної служби з питань праці, яке може провести інспекційну перевірку роботодавця та видати припис щодо усунення виявлених порушений.
- До професійної спілки (якщо вона утворена на підприємстві), що має право захищати інтереси працівників у врегулюванні трудового спору з роботодавцем.
Серед можливих результатів захисту прав працівника при незаконному звільненні найпоширенішими є:
- Поновлення працівника на попередньому місці роботи.
- Виплата середнього заробітку за період вимушеного прогулу або компенсація різниці в заробітку за час виконання роботи з нижчою оплатою.
