У серпні 2026 року споживчі ціни зросли лише на 0,1% за місяць, але річна інфляція підвищилася з 7,7% до 8,1%. Це не суперечність і не ознака раптового стрибка попиту. За низьким загальним показником приховані сезонне здешевлення овочів і фруктів, різке подорожчання пального, транспорту й окремих комунальних послуг, а також усе ще високий базовий ціновий тиск.
Матеріал актуальний станом на 11 вересня 2026 року.
Головне за хвилину
За даними Державної служби статистики, у серпні 2026 року інфляція в Україні становила 0,1% порівняно з липнем і 8,1% порівняно із серпнем 2025 року. Базова інфляція становила 0,5% за місяць і 8,1% у річному вимірі. Від початку 2026 року споживчі ціни сукупно зросли на 6,1%.
| Показник | Значення | Що він означає |
| Загальна інфляція за серпень | 0,1% | Серпень 2026 року до липня 2026 року |
| Загальна інфляція в річному вимірі | 8,1% | Серпень 2026 року до серпня 2025 року |
| Базова інфляція за серпень | 0,5% | Місячна зміна стійкішої частини споживчих цін |
| Базова інфляція в річному вимірі | 8,1% | Стійкий ціновий тиск за останні 12 місяців |
| Зростання цін від початку року | 6,1% | Серпень 2026 року до грудня 2025 року |
| Прогноз НБУ на кінець 2026 року | 10,0% | Очікувана інфляція у грудні 2026 року до грудня 2025 року |
Ключовий висновок: серпень не був місяцем загального цінового шоку, однак і говорити про стійке подолання інфляції зарано. Сезонне здешевлення продовольства тимчасово компенсувало сильний витратний тиск з боку пального, логістики, транспорту та регульованих тарифів.
Як 0,1% за місяць поєднується з 8,1% за рік
Місячні та річні показники відповідають на різні запитання. Інфляція 0,1% показує, наскільки споживчий кошик подорожчав у серпні порівняно з липнем. Показник 8,1% порівнює рівень цін із серпнем минулого року. Тому вони можуть рухатися в різних напрямах.
У серпні 2025 року ціни знизилися на 0,2%. Під час переходу від липневого до серпневого річного показника цей дефляційний місяць вибув із 12-місячного ланцюжка, а його місце посів серпень 2026 року з приростом 0,1%. Це механічно підвищило річний темп. Саме тому прискорення з 7,7% у липні до 8,1% у серпні значною мірою пояснюється ефектом бази, а не новою хвилею споживчого ажіотажу. На це звертає увагу професор КНЕУ Богдан Данилишин.
Водночас низькі 0,1% не означають, що більшість товарів майже не дорожчала. Загальний індекс є середньозваженим: істотне сезонне здешевлення одних позицій перекрило різке зростання цін на інші.
Що подорожчало і подешевшало в серпні
Найсильнішим антиінфляційним чинником стала сезонна пропозиція продовольства. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої за місяць знизилися на 1,3%. Овочі подешевшали на 18,3%, фрукти — на 12,0%, вершкове масло — на 0,6%. Водночас яйця, цукор, риба, м’ясопродукти, сири, хліб, макаронні вироби та кисломолочна продукція подорожчали на 0,6–4,0%.
На протилежному боці були енергоносії, транспорт і тарифи:
| Категорія | За серпень | У річному вимірі |
| Пальне та мастила | +8,1% | +38,7% |
| Автодорожній пасажирський транспорт | +6,6% | +39,1% |
| Транспорт загалом | +4,4% | +23,8% |
| Водопостачання | +16,8% | — |
| Водовідведення | +16,7% | — |
| Алкогольні напої та тютюнові вироби | +1,5% | +17,0% |
| Одяг і взуття | –2,5% | –4,9% |
Деталізовані зміни категорій оприлюднено на основі статистики Держстату у зведенні за серпень. Отже, середні 0,1% — це результат взаємного погашення дуже різних цінових рухів, а не рівномірної стабільності.
Чотири рушії серпневої інфляції
1. Пальне й зовнішній енергетичний шок
У коментарі щодо інфляції в серпні Національний банк зазначив, що загальна інфляція дещо перевищила траєкторію липневого прогнозу насамперед через сильніше, ніж очікувалося, подорожчання пального.
За поясненням регулятора, ціни на бензин і дизель різко зросли ще наприкінці липня на тлі стрибка світових цін на нафту. У першій половині серпня дизель додатково дорожчав через дефіцит, а згодом його ціна знизилася та стабілізувалася після збільшення імпорту. Автогаз також стабілізувався завдяки дешевшим імпортним поставкам. Проте річна інфляція пального вже сягнула 38,7%.
Подорожчання пального не залишається в межах АЗС. Воно поступово переходить у тарифи перевізників, логістичні витрати, собівартість продуктів і послуг. Саме тому вплив енергетичного шоку може тривати довше, ніж початковий стрибок роздрібної ціни.
2. Адміністративно регульовані ціни
За оцінкою НБУ, адміністративна інфляція прискорилася до 13,0% у річному вимірі. У серпні безпосередній внесок дали підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення, а також подорожчання громадського транспорту.
Цей тип інфляції лише частково реагує на облікову ставку. Центробанк може стримувати вторинне перенесення тарифного шоку на інші ціни й очікування, але не здатен скасувати рішення про тариф або знизити фізичну собівартість водопостачання.
3. Воєнні руйнування та перебудова логістики
Російські атаки на виробничі об’єкти, енергетику, склади й транспортні вузли зменшують внутрішню пропозицію та підвищують витрати бізнесу. Підприємства змушені ремонтувати потужності, переміщувати запаси, змінювати маршрути, купувати резервне живлення та оплачувати дорожче страхування ризиків.
Голова НБУ Андрій Пишний оцінив, що додаткові логістичні витрати через посилення атак можуть додати приблизно 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції. За його словами, ефект буде розтягнутий у часі: компанії переноситимуть нові витрати в ціни не одномоментно. Це оцінка ризику, а не вже зафіксований внесок у серпневий індекс.
4. Стійке подорожчання послуг
Інфляція послуг у серпні сповільнилася, але залишилася високою — 13,4% у річному вимірі. Повільніше дорожчали мобільний зв’язок, медичне страхування та фінансові послуги. Натомість прискорилося зростання вартості:
- таксі;
- перевезення речей;
- оренди житла;
- кафе й готелів;
- стоматологічних і ветеринарних послуг;
- ремонту взуття та хімчистки.
Для послуг характерні інерційні витрати: зарплати, оренда, енергія, імпортні матеріали й дефіцит працівників. Тому їхня висока річна динаміка є важливішою для середньострокової картини, ніж короткочасне здешевлення сезонних овочів.
Чому базова інфляція 8,1% — тривожніший сигнал
Держстат визначає базову інфляцію як показник стійкої динаміки цін, у якому мінімізовано короткострокові коливання, спричинені шоками пропозиції та адміністративним регулюванням. У серпні базовий індекс зріс на 0,5% за місяць, а його річне значення становило ті самі 8,1%, що й загальна інфляція.
Це свідчить, що інфляційний тиск не обмежується пальним, тарифами або сезонним продовольством. Він поширений і на стійкіші складові споживчого кошика. Водночас НБУ зауважив, що базова інфляція виявилася трохи нижчою за липневий прогноз завдяки повільнішому, ніж очікувалося, зростанню цін на послуги. Отже, сигнал змішаний: серпнева динаміка була кращою за очікування в окремих базових компонентах, але сам рівень базової інфляції все ще суттєво перевищує ціль НБУ у 5%.
Прогноз НБУ: 10% наприкінці 2026 року
У липневому інфляційному звіті НБУ прогнозує інфляцію 10% на кінець 2026 року, її зниження до 6,9% у 2027 році та повернення до цілі 5% наприкінці 2028 року. Регулятор очікує, що в другій половині 2026 року тиск посилюватимуть воєнні руйнування, дорожче пальне, витрати бізнесу та стійкий внутрішній попит.
10 вересня Андрій Пишний уточнив: попри додатковий ефект атак і перебудови логістики, НБУ поки не очікує інфляції вище 10% до кінця року. Оновлений макропрогноз регулятор має представити в жовтні. Це важливе застереження: 10% — базовий сценарій, а не гарантований результат. Його можуть змінити:
- ціни на нафту;
- інтенсивність атак;
- стан енергосистеми;
- врожай;
- обмінний курс;
- рішення щодо тарифів.
Інституційні оцінки не є одностайними. Аналітики KSE раніше вказували на ризик повернення інфляції вище 10% наприкінці 2026 року через посилення фундаментального тиску на пропозицію. Різниця з базовим прогнозом НБУ — це передусім різниця в припущеннях щодо тривалості та масштабу воєнних, логістичних і енергетичних шоків.
Чи має НБУ ще підвищувати облікову ставку
Із 31 липня 2026 року облікова ставка становить 15,5%. Її завдання — підтримувати привабливість гривневих заощаджень, стримувати девальваційні та інфляційні очікування і не допустити, щоб разові цінові шоки перетворилися на тривалу спіраль «витрати — ціни — зарплати».
Проте нинішня інфляція має змішаний характер. Висока ставка може охолодити кредитування й попит, але не здатна відновити зруйнований склад, здешевити нафту або збільшити врожай. Саме на цій межі виникає дискусія щодо подальших рішень НБУ.
Богдан Данилишин вважає серпневу інфляцію переважно витратною, логістичною, енергетичною та адміністративною, а не класичним наслідком перегрітого попиту. На його думку, дані за серпень самі по собі не створюють автоматичної потреби ще раз підвищувати ставку. Водночас базова інфляція 8,1% не дає підстав і для різкого пом’якшення: експерт пропонує дочекатися даних за вересень–жовтень, стежити за стійкістю базового тиску, очікуваннями та валютними ризиками.
Липневий сценарій НБУ передбачав подальше підвищення ставки до 16% у 2026 році та початок її зниження не раніше другого кварталу 2027 року. Це не наперед ухвалене рішення, а умовна траєкторія, що залежить від інфляції, очікувань і валютного ринку. Отже, підходи НБУ й Данилишина не заперечують один одного повністю. Обидва визнають зовнішню і воєнну природу значної частини інфляції; розбіжність стосується того, наскільки активно процентна ставка має захищати економіку від подальшого поширення цього шоку.
Що визначатиме інфляцію восени та взимку
До кінця 2026 року варто стежити за шістьма групами показників:
- Нафта, імпорт і роздрібні ціни на пальне. Стабілізація імпорту може послабити тиск; новий зовнішній ціновий шок — швидко його відновити.
- Безпекова ситуація і логістика. Масштаб пошкоджень, тривалість обхідних маршрутів та швидкість відновлення визначатимуть собівартість товарів.
- Енергосистема. Дефіцит електроенергії та витрати на автономне живлення безпосередньо впливають на виробників і на сектор послуг.
- Врожай і продовольча пропозиція. Літнє здешевлення овочів та фруктів є сезонним і не гарантує такого самого зниження ціни восени.
- Базова інфляція й послуги. Саме їхня динаміка покаже, чи стає ціновий тиск стійкішим і ширшим.
- Курс гривні та інфляційні очікування. Вони визначають швидкість перенесення дорожчого імпорту та готовність бізнесу заздалегідь переглядати ціни.
Короткі відповіді на поширені запитання
Яка інфляція в Україні у серпні 2026 року?
За даними Держстату, 0,1% порівняно з липнем, 8,1% порівняно із серпнем 2025 року та 6,1% від початку року.
Чому річна інфляція зросла, якщо за місяць ціни підвищилися лише на 0,1%?
Через різні бази порівняння. У серпні 2025 року ціни знизилися на 0,2%, тому заміна цього місяця в річному розрахунку на серпень 2026 року з приростом 0,1% механічно підвищила річний індекс.
Який прогноз інфляції в Україні на 2026 рік?
Липневий прогноз НБУ передбачає 10% на кінець 2026 року. У жовтні регулятор має оновити оцінку з урахуванням поточних воєнних, логістичних та енергетичних ризиків.
Чому офіційна інфляція може не збігатися з особистими витратами?
ІСЦ відображає середній національний споживчий кошик. Структура витрат конкретної людини відрізняється: той, хто частіше купує товари з найвищим зростанням цін, відчуває вищу особисту інфляцію.
