Коли меценати готові вкладати кошти у розвиток міста, відмовлятися від їхньої підтримки або, тим більше, ставитись до них зневажливо — це є невірним підходом. Адже такі люди прагнуть покращити міський простір, інвестуючи власні ресурси, зазначив Федоренко.
Водночас дуже важливо прислухатися і до думки громади: якщо у проєкті виникають суперечливі моменти або з’являються ідеї, які потребують доопрацювання, їх не варто ігнорувати. Адже місто насамперед належить його мешканцям, додав він.
Об’єднання зусиль меценатів та громади
Найрозумнішим рішенням у подібній ситуації є об’єднання обох сторін — меценатів і громадськості — для спільного обговорення за одним столом. Потрібно розглянути всі зауваження, вдосконалити проєкт і разом створити справді гідний і цінний для міста результат, підкреслив депутат.
Особливе значення має те, що Київ — це не лише місто, а столиця держави, яка зараз веде війну. Тож надзвичайно важливо формувати чіткі маркери ідентичності та пам’яті. Натомість поточний проєкт із встановлення фонтану виглядає як створення своєрідної «сірої зони», що не несе жодного смислового навантаження, зауважив він.
Додатково В’ятрович прокоментував: «Використання таких важливих громадських просторів для спорудження чергового фонтану, який не має жодного смислового наповнення, є дуже безвідповідальним рішенням».
Основні недоліки проєкту
До основних недоліків проєкту можна віднести такі аспекти:
- відсутність символічного змісту;
- брак зеленої насадженої рослинності;
- надмірне використання бетону;
- сумніви у виборі урбаністичних рішень;
- відсутність відкритого архітектурного конкурсу.
Таким чином, існує потреба в більш комплексному та осмисленому підході до розвитку міського простору, який враховуватиме інтереси як інвесторів, так і населення, а також відповідатиме культурним і історичним цінностям столиці.
