10:00 - 18:00
 (044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Наукові публікації

Альбом «LX вып. студентовъ Кіевской Духовной Академіи. 1903-1907» із зібрання Національного музею історії України як історичне джерело

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Олена Буняк. Альбом «LX вып. студентовъ Кіевской Духовной Академіи. 1903-1907» із зібрання Національного музею історії України як історичне джерело/О.Буняк// Православ’я в Україні: Матеріали V Міжнарод. наук. конф. присвяченої 400-літтю Київської Духовної Академії (1615-2015). м. Київ, 17-18 листопада 2015 р. – К., 2015. – С.308-317.

Олена Буняк
завідувач сектору
Національний музей історії України
Альбом «LX вып. студентовъ Кіевской Духовной Академіи. 1903-1907» із зібрання Національного музею історії України як історичне джерело.

У статті охарактеризовано фотоальбом 60-го випуску КДА, як джерело для дослідження історії Київської духовної академії початку ХХ століття, та акцентовано увагу на біографіях окремих випускників.
Ключові слова: Національний музей історії України, Київська духовна академія, історичне джерело, альбом, портрет, випускник, кандидат богослов’я.

The article describes photoalbum of KTA 60th issue as a source for the study of the Kyiv Theological Academy history of the early twentieth century, and attention is focused on the biographies of some graduates.
Keywords: National History Museum of Ukraine, Kyiv Theological Academy, historical source, album, portrait, graduate, PhD in theology.

За роки незалежності України значно активізувався інтерес суспільства до вітчизняної історії, культури, традицій, актуальною стала релігійно-церковна тематика. Одним із пріоритетних напрямків дослідження стала історія Київської духовної академії, яка цього року відзначила свій 400-літній ювілей. З часу відродження на початку 1990-х рр. вона все більше привертає увагу сучасних істориків. Тематика їх наукових праць охоплює різноманітні аспекти діяльності КДА: науково-освітню, викладацьку, видавничу, суспільно-громадську, культурно-просвітницьку тощо . Джерельною базою для науковців слугують, в першу чергу, архівні документи, дореволюційні публікації та періодика, епістолярій та мемуаристика.

Цінним джерелом для дослідження історії Київської духовної академії початку ХХ століття є фотоальбом «LX вып. студентовъ Кіевской Духовной Академіи. 1903-1907» (60-й випуск студентів Київської духовної академії. 1903-1907) , що входить до збірки Національного музею історії України. Альбом розміром 42 х33 см в твердій коленкоровій обкладинці темно-зеленого кольору, прикрашеній тисненим рослинний орнаментом. Назва також тиснена, покрита бронзовою фарбою. Логотип на обкладинці «Fr. De-Mezer» вказує на те, що альбом був виготовлений у майстерні відомого київського фотографа Франца де Мезера , яка знаходилася за адресою Хрещатик, 25. Складається альбом з 6-ти аркушів сірого картону, скріплених між собою зеленим коленкором, та прикрашених орнаментом. На кожному аркуші з обох боків наклеєні фотомонтажі: всього їх – 12. На кожному із них у фігурних орнаментованих рамках вміщено фотопортрети викладачів і студентів Київської духовної академії та видові знімки Києва. Всього в альбомі 90 портретів, з яких 50 – це портрети випускників. Студенти зображені у формених університетського зразка двобортних сюртуках, за винятком тих, що прийняли духовний сан. Видових світлин – 30, деякі із них – унікальні, оскільки зображених об’єктів уже немає, як-то Ланцюговий міст.

Альбом передала музею в 1969 р. жителька Києва Попова Н. і тільки в 1999 р. він був включений до фондової збірки та отримав інвентарний номер Ал-511. Майже тридцять років історична пам’ятка не перебувала на обліку. Пояснити це можна тільки тим, що церковно-релігійна тематика на той час знаходилася під негласною забороною і була неактуальною для науковців вихованих в атеїстичному дусі.

Альбом 60-го випуску КДА, що входить до музейної колекції, публікується вперше, тому нижче подається посторінковий перелік всіх портретних та видових зображень.
Сторінка № 1 – два видові фотознімки нового учбового корпусу КДА: з фасаду та з тильної (північної) сторони.
Сторінка № 2 – 1-й) ректор Київської духовної академії, магістр богослов’я Платон (Рождественський) єпископ Чигиринський, перший вікарій Київської єпархії, 2-й) Високопреосвященний митрополит Київський і Галицький Флавіан (Городецький) Почесний член Академії (з 1902 р.), 3-й) виконуючий обов’язки інспектора, магістр богослов’я, екстраординарний професор Володимир Петрович Рибинський (з 15 лютого 1907 р. в о. ректора), 4-й) помічник інспектора, кандидат богослов’я Герасим Іванович Скибин, 5-й) виконуючий обов’язки інспектора, магістр богослов’я, заслужений екстраординарний професор Митрофан Пилипович Ястребов, 6-й) помічник інспектора, магістр богослов’я Михайло Еммануїлович Поснов; видові знімки:1-й) не встановлено, 2-й) Ланцюговий міст, 3-й) Києво-Печерська Лавра.
Сторінка № 3 – 1-й) кандидат богослов’я, виконуючий обов’язки доцента Федір Іванович Міщенко, 2-й) доктор церковної історії, ординарний зверхштатний професор протоієрей Федір Іоанович Титов, 3-й) магістр богослов’я, доцент Василь Ілліч Екземплярський, портрети студентів: 1-й) Георгій Булгаков, 2-й) Василь Буєвський, 3-й) Григорій Попов (єдиний із випускників сфотографований не у форменому студентському одязі), 4-й) Валентин Амфітеатров, 5-й) Іван Соколов; видові знімки: 1-й) Київський університет Св. Володимира, 2-й) не встановлено, 3-й) повінь на Подолі.
Сторінка № 4 – 1-й) не встановлено, 2-й) доктор богослов’я, ординарний професор Микола Михайлович Дроздов, 3-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор Микола Корнійович Маккавейський; портрети студентів:1-й) Афіноген Кустов, 2-й) Феоктист Сушицький, 3-й) Олександр Риболовський, 4-й) Іван Триодін, 5-й) Микола Подольский; видові знімки: 1-й) не встановлено, 2-й) не встановлено, 3-й) Олександрівський узвіз.
Сторінка № 5 – 1-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор протоієрей Іоанн Миколайович Корольков, 2-й) доктор богослов’я, ординарний професор Микола Петрович Петров, 3-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор Афанасій Іванович Булгаков; портрети студентів: 1-й) Василь Нікітін, 2-й) Олександр Кокорєв, 3-й) Михайло Кашинський, 4-й) Сергій Кулагин, 5-й) П. М[…вицкій], 6-й) Іосиф Скотинський; видові знімки:1-й) не встановлено, 2-й) Аскольдова могила, 3-й) Київський художньо-промисловий та науковий музей.
Сторінка № 6 – 1-й) доктор богослов’я, зверхштатний ординарний професор Дмитро Іванович Богдашевський, 2-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор священик Олександр Олександрович Глаголєв, 3-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор протоієрей Федір Якович Покровський, 4-й) кандидат богослов’я, виконуючий обов’язки доцента ієромонах Анатолій (Грисюк); портрети студентів: 1-й) Василь Соколов, 2-й) С. М. Поспелов, 3-й) Петро Брянських, 4-й) Сергій Філіппенко, 5-й) ієродиякон Веніамін (Ісупов); видові знімки:1-й) Андріївська церква та Андріївський узвіз, 2-й) пам’ятник Володимиру Хрестителю, 3-й) не встановлено.
Сторінка № 7 – 1-й) не встановлено, 2-й) доктор богослов’я, ординарний професор Костянтин Дмитрович Попов; портрети студентів:1-й) Василь Дидєвич, 2-й) В’ячеслав Ангельський, 3-й) Євген Панов, 4-й) Костянтин Налпанис, 5-й) Олександр Афанасьєв, 6-й) священик Олександр Тюменєв, 7-й) не встановлено; видові знімки: 1-й) пам’ятник Б. Хмельницькому, 2-й) Міський театр.
Сторінка № 8 – 1-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор Микола Феодосійович Мухін, 2-й) доктор церковної історії, ординарний професор Володимир Зенонович Завитнєвич, 3-й) доктор церковної історії, ординарний професор Олексій Васильович Розов; портрети студентів:1-й) Костянтин Разногорський, 2-й) Микола Романов, 3-й) Мілан Петрович, 4-й) В’ячеслав Філагрієвський, 5-й) Душан Попович; видові фото:1-й) Колона магдебурзького права, 2-й) повінь на Трухановому острові (ймовірно).
Сторінка № 9 – 1-й) доктор церковної історії, ординарний професор Стефан Тимофійович Голубєв, 2-й) доктор церковної історії, ординарний професор Олексій Афанасійович Дмитрієвський; портрети студентів:1-й) Леонід Кудрявцев, 2-й) Костянтин Четвериков, 3-й) Василь Прилуцький, 4-й) Григорій Попович, 5-й) Микола Феліцин, 6-й) Назарій Іванов, 7-й) ієромонах Саватій (Врабець); видові знімки:1-й) Конгрегаційна зала (західна стіна) КДА, 2-й) Володимирський собор. Сторінка № 10 – 1-й) доктор богослов’я, заслужений екстраординарний професор Маркеллін Олексійович Олесницький, 2-й) доктор богослов’я заслужений ординарний професор Петро Іванович Ліницький, 3-й) магістр богослов’я, екстраординарний професор Сергій Олександрович Песоцький; портрети студентів:1-й) Володимир Беляєв, 2-й) Михайло Чистяков 3-й) Никодим Яновський 4-й) Феодор Рождественський, 5-й) Євгеній Богуславський; видові знімки:1-й) Богоявленська церква Києво-Братського монастиря (південно-західна сторона), 2-й) вид на Поділ та Дніпровську гавань.
Сторінка № 11 – 1-й) доктор російської словесності, ординарний професор Василь Миколайович Малінін, 2-й) кандидат богослов’я, виконуючий обов’язки доцента Петро Павлович Кудрявцев, 3-й) кандидат богослов’я, священик Микола Стефанович Гроссу; портрети студентів:1-й) Микола Колосов, 2-й) Радован Казимирович, 3-й) Володимир Казанський, 4-й) священик Микола Чудновцев, 5-й) ієромонах Варлаам (Новгородський); видові знімки:1-й) не встановлено, 2-й) не встановлено. Сторінка № 12 – 1-й) Архімандрит Прохор, 2-й) помічник бібліотекаря Петро Стефанович Гдешинський, 3-й) викладач французької мови кандидат Київського університету Св. Володимира Казимир Людвигович Регаме, 4-й) магістр богослов’я бібліотекар Амвросій Семенович Криловський, 5-й) кандидат богослов’я секретар Ради і Правління Академії Микола Миколайович Успенський, 6-й) викладач німецької мови кандидат Ерлангенського університету Герман Матвійович Кульман, 7-й) В. Л. Панчеха, 8-й) доктор медицини, лікар Костянтин Михайлович Леплинський; видові знімки:1-й) Михайлівський Золотоверхий собор, 2-й) студентська їдальня, 3-й) Миколаївська вулиця.
Автор не ставить за мету представити біографії всіх осіб, чиї портрети вміщені в альбомі, а вважає за необхідне більше уваги приділити студентській аудиторії, як такій, що менш досліджена. Вихованці Київської духовної академії 60-го випуску, рахується з часу відновлення Академії в 1819 р., навчалися впродовж 1903-1907 років. До КДА на перший курс 1903/1904 навчального року було зараховано 52 студенти, з них 46 – за результатами вступних екзаменів. Двох прийняли в Академію без екзаменів: випускника університету Св. Володимира, що виявив бажання навчатися за власний рахунок та вихованця Уфимської семінарії ієродиякона Саватія (згідно особого указу Св. Синоду). Після завершення вступних іспитів в число студентів було зараховано чотирьох іноземців – трьох сербів і одного грека, також згідно указу Св. Синоду .

Згідно із рішенням Ради КДА на IV курс 1906/1907 навчального року було переведено 49 студентів, а студент С. Поспєлов після канікул мав бути допущений до здачі екзаменів з трьох предметів.

По закінченню курсу навчання теми кандидатських робіт затвердили 51 випускнику . На підставі письмових робіт та усних іспитів 45 вихованців IV курсу 60-го випуску закінчили Академію зі ступенем кандидата богослов’я. Із них 16 – з правом отримання ступеня магістра богослов’я без додаткових усних іспитів, лише подавши необхідну для даного ступеня нову дисертацію. П’ять випускників закінчили Академію зі званням дійсного студента. Кандидати богослов’я В. П. Соколов та Г. Л. Попов були залишені при Академії професорськими стипендіатами на поточний навчальний рік. Третім професорським стипендіатом, за поданням Ради Академії, Св. Синод дозволив залишити кандидата богослов’я В. Д. Прилуцького. Кандидатські дисертації О. Афанасьева «Современная пропаганда римо-католичества на Западе России в историческом освещении» (Сучасна пропаганда римо-католицизму на Заході Росії в історичному висвітленні), С. Кулагіна «Киевский митрополит Гавриил Кременецкий (1770-1783)» (Київський митрополит Гавриїл Кременецький (1770-1783)), А. Кустова «Критическое исследование учения позитивизма (Огюста Конта) о так называемой религии будущего» (Критичне дослідження вчення позитивізму (Огюста Конта) в так званій релігії майбутнього), Ф. Рождественського «Взгляд на отношение Церкви и государства в новейшей русской богословско-философской литературе (в связи с общей историей вопроса)» (Погляд на відносини Церкви і держави в новітній російській богословсько-філософській літературі (в зв’язку з загальною історією питання), О. Риболовського «Варлаам Ванатович, архиепископ Киевский, Галицкий и Малыя Руси (1722-1730 гг.)» (Варлаам Ванатович архієпископ Київський, Галицький і Малої Русі 1722-1730), К. Четверикова «Протопоп Аввакум и его литературная деятельность» (Протопоп Авакум і його літературна діяльність), священника М. Чудновцева «Вера и личное безсмертие души, как основа нравственности (индивидуальной и социальной)» (Віра і особисте безсмертя душі, як основа моральності (індивідуальної і соціальної) – рекомендовано до друку в збірнику «Учено-богословские и проповеднические опыты студентов Киевской Академии».

Академія готувала церковнослужителів та фахівців, які працювали на теренах духовної та світської освіти, науки, культури, церковного будівництва. Випускники КДА займали посади викладачів церковно-релігійних дисциплін, гуманітарних, природничих та точних наук, були місіонерами, займалися науковими розвідками тощо. На підтвердження сказаного приведемо біографії окремих вихованців 60-го випуску.
Амфітеатров Валентин Георгійович. Народився 28 липня 1880 р. в с. Борщево Орловської губ. в родині священика. Освіту здобував у Севському духовному училищі, Орловській духовній семінарії та Київській духовній академії, яку закінчив в червні 1907 р. зі ступенем кандидата богослов’я. Тема його дослідження «Христианство и пессимизм в учении о цели и смысле жизни» (Християнство і песимізм в ученні про ціль і сенс життя). Після закінчення КДА працював викладачем літургіки і гомілетики в Новгородській духовній семінарії, а в травні 1911 р. був переведений до 2-го Орловського духовного училища на посаду викладача арифметики, географії та природознавства.

Ангельський В’ячеслав Антонович. Народився 14 листопада 1881 р. в м. Бакшти Віленської губ. в родині волосного писаря. По завершенню навчання в Литовській духовній семінарії впродовж року працював учителем Раснянської двохкласної церковно-приходської школи Брестського повіту Гродненської губ. Затим поступив до Київської духовної академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. Тема його роботи «Религиозно-философское мировоззрение русского общества в изображенни Чехова и Вересаева» (Релігійно-філософський світогляд руського товариства у відображенні Чехова і Вересаєва). Після закінчення КДА був призначений викладачем російської мови в Слонімське реальне училище Гродненської губ., а згодом переведений на аналогічну посаду до Гомельської жіночої гімназії Могильовської губ.
Афанасьєв Олександр Олександрович. Народився 20 червня 1880 р. в с. Колодне Курської губ. в родині диякона. Навчався в Курському духовному училищі та семінарії. Затим поступив до Київської духовної академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. По завершенню навчання в КДА був призначений Катеринославським єпархіальним місіонером. Згодом отримав посаду єпархіального місіонера-проповідника Катеринославської єпархії. Багато уваги приділяв вивченню стану справ у довіреній йому роботі. Результатом стали численні публікації в «Катеринославських єпархіальних відомостях» . Булгаков Георгій Ілліч (1883-1945). Народився в м. Суджа Курської губ. в родині священика. Навчався в Курському духовному училищі та семінарії. Вищу духовну освіту отримав у Київській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я з правом отримання магістерського ступеня без нових усних іспитів. Тема його роботи: «Западно-русские церковные соборы, как исторический тип организации церковного управления на начале соборности» (Західно-руські церковні собори, як історичний тип організації церковного управління на початку соборності). По завершенню навчання був направлений на роботу в Курську духовну семінарію на посаду викладача гомілетики, літургіки і практичного керівництва для пастирів Церкви. Брав участь у роботі Курської губернської наукової архівної комісії, Курської церковної історико-археологічної комісії, в січні 1912 р. став завідуючим музею Курського єпархіального історико-археологічного товариства. Результатом його науково-дослідної роботи стали численні публікації . В 1920-х роках працював викладачем у школах Курська та Воронежа. З серпня 1923 р. – вчений секретар Курського губернського товариства краєзнавців, редактор альманаху «Курский край» та «Известий Курского губернского общества краеведения» (1927-1929). Проводив археологічні розкопки на Ратському, Шуклинському та Белгородському городищах, був учасником етнографічних експедицій. Виключений із Товариства в 1930 р. «за зв’язки з релігією». В 1931 р. заарештований у справі «монархічної організації краєзнавців». Покарання терміном 5 років відбував на Біломорканалі (1934-1937). Звільнившись, оселився в Куйбишевській обл., а з 1944 р. – в Курську, де і помер 14 червня 1945 р.

Серед вихованців 60-го випуску були також особи, що прийняли духовний сан, в їх числі ієромонах Саватій (1880-1959) – світське ім’я Врабець Антонін-Генріх. Народився в Празькому Жижкові в Чехії. В Росію приїхав в 1900 р. Під час навчання в Уфимській духовній семінарії в лютому 1902 р. прийняв чернецтво з іменем Саватій та був рукоположений на диякона, а в квітні 1907 р. під час навчання в Київській духовній академії – на ієромонаха. Тема кандидатської роботи «Святий Прокопий Сазавский. Очерк из истории православного монашества у чехов» (Святий Прокопій Сазавський. Нарис з історії православного чернецтва у чехів). В 1914 р. отримав звання архімандрита. Подальше духовне служіння: місіонер чеської сухопутної армії на Волині; ректор Холмської духовної семінарії, а з жовтня 1921 р. священик чеської православної громади в Празі. В березні 1923 р. Константинопольським Патріархом Мелетієм IV висвячений на єпископа та возведений в сан архієпископа Празького і всієї Чехословаччини. В роки Другої світової війни за хрещення празьких євреїв був заарештований і відправлений до німецького концтабору Дахау, де перебував впродовж 1942-1945 рр. Після звільнення повернувся до Праги, але до кафедри допущений не був. Помер 14 грудня 1959 р. в Празі.

Приведені вище біографії вихованців КДА 60-го випуску складені на основі типових анкет, що зберігаються у Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Київська духовна академія до свого 300-літнього ювілею, маючи віковий досвід у справі підготовки науково-педагогічних кадрів, планувала видати «Біографічний словник» вихованців (до 4 тис осіб). З метою поповнення існуючого банку даних про своїх випускників Академія розсилала типові анкети, що включали 14 питань. Комплектування матеріалів до згаданого словника здійснював професор протоієрей Федір Титов. Однак такий масштабний проект не вдалося втілити в життя, на перешкоді стала Перша світова війна.

В наш час матеріали із вище згадуваного зібрання ввійшли до 4-х томного видання Біографічного словника випускників КДА 1819-1920 рр. підготовленого Київською духовною академією та семінарією Української православної церкви, перший том вийшов друком у 2014 р.
Подана вище характеристика випускного фотоальбому дає підстави стверджувати, що він є важливим джерелом для дослідження історії Київської духовної академії початку ХХ ст. В статті приведено короткі біографії п’ятьох випускників Академії, решта – потребує дослідження. Портрети чотирьох вихованців, а саме: С. Василіаді, Л. Михалевич, М. Ремезов, В. Шилов, які є у списку студентів IV курсу із зазначенням тем кандидатських робіт, – не вдалося знайти серед зображених випускників. Крім того, через нерозбірливість почерку, не вдалося встановити прізвища двох студентів, чиї портрети представлені в альбомі. Про жительку Києва, завдяки якій альбом потрапив до музею, відомо тільки адресу, за якою вона проживала та прізвище Попова. Останнє дає підстави стверджувати, що власником альбому міг бути, або професор К. Д. Попов, або випускник Г. Попов, чиї портрети знаходимо серед зображених. Саме в родині когось із них могла зберігатися ця історична пам’ятка, яка через 62 роки з часу виготовлення потрапила до музею.

Отже, окреслене вище коло питань потребує подальшого дослідження з залученням архівних джерел.

1Ульяновський В. «Третя складова» історико-церковної школи Київської Духовної Академії (замість післямови)// Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки, культури. – Вип.1. – К., 1997. – С.142; Преловська І. Історія Київської Академії. Доповідь на урочистому Акті з нагоди храмового свята академічного храму св. ап. Іоана Богослова.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: – www.zolotoverh.org.ua/histori.htm ; Мозгова Н.Г. Київська духовна академія. 1819-1920:Філософський спадок. – К., 2004; Шип Н.А. Організаційно-правові засади діяльності Київської духовної академії (1819-1919). – К.. 2008. – 48.; Шип Н.А. Київська духовна академія в культурно-освітянському просторі України (1819-1919). К., 2010. – 436 с; Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819-1920 гг. – В 4-х тт. К., 2014. – Т.1: А-Й/ сост. В.И.Ульяновский.К.,2014. – 571 с.

2 Національний музей історії України (далі – НМІУ). – Фонди. – Ал-511.

3Франц Казимирович де Мезер (1830-1922) родом з Волині. Художню освіту здобув у Відні. В 1952 р. приїхав до Києва, де працював художником в Інституті благородних дівчат. Власне фотоательє у Києві відкрив 1965 р.

4 Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1903-1904 учебный год // Труды КДА. – 1904. –декабрь. – С.595

5 Извлечение из протоколов Совета Киевской Духовной Академии // Труды КДА. – 1907. – январь. – С.530.

6 Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1906-1907 учебный год // Труды КДА –1907. – ноябрь. – С.428-433.

7 Там само.

8 Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. Вернадського (далі – ІР НБУВ). – Ф.304. – С.1938. – 465 с.

9  Там само. – Ф.175. – С.1123. – Арк.1-3.

10  Там само. – Ф.304. – С.1984. – 269 с.

11  Там само. – Ф. 175. – С.1125. – Арк.1-2 зв.

12  Там само. – Ф.175. –  С.1148. –  Арк.1-2зв.

13 Там само. – Ф. 304. – С.1943. – 760 с.

14 Там само. – Ф.175. – С.1245. – Арк.1-3 зв.

15 Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819-1920 гг. – В 4-х тт. К., 2014. – Т.1: А-Й/ сост. В.И.Ульяновский. – К.,2014. – С.214.

16 Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1906-1907 учебный год. – С.432.

17 Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819-1920 гг – С.316.

 

Бібліографія

Загальні праці

Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. – Нью-Йорк, 1977. – Т. ІІІ.

Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1913. – Т.1.

Зінченко А. Визволитися вірою. Життя і діяльність митрополита Василя Липківського. – К., 1997.

Титов Ф., професор, протоієрей. Императорская Киевская Духовная Академия. 1615—1915. узд. 2-е, доп. (Репринт). – К., 2003.

Шип Н.А. Організаційно-правові засади діяльності Київської духовної академії (1819-1919). – К., 2008.

Опубліковані документи

Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1903-1904 учебный год // Труды КДА. – 1904. – декабрь.

Извлечение из протоколов Совета Киевской Духовной Академии // Труды КДА. – 1907. – январь.

Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1906-1907 учебный год // Труды КДА. – 1907. – ноябрь.

Наукові статті

Стародуб А.В. Академія в останні роки свого існування (1919-1923) // Національний університет «Києво-Могилянська академія». Наукові записки. – Т.35. – К., 2004.

Шип Н.А. З історії Київської духовної академії // УІЖ. – 1996. – №3.

Шип Н.А. Кадрове забезпечення Київської духовної академії (1869-1919) // Київська старовина. – 2004. – № 5.

Довідкові видання

Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819-1920 гг. – В 4-х тт. К., 2014. – Т.1: А-Й/ сост. В.И.Ульяновский.К., 2014.

Енциклопедія історії України. – К., 2007. – Т.4.

Енциклопедія українознавства. – Париж, Нью-Йорк, 1970. – Т.6.

Энциклопедический словарь / Изд. Ф.А.Брокгауз, И.А.Ефрон. – СПб., 1896. – Т18.


Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Пошук по сайту

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Віртуальна Екскурсія музеєм