10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Новини

Previous Next

Загадка скіфського меча-акінака з Товстої Могили

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

У скіфському кургані Товста Могила, розкопаному у 1971 році експедицією під керівництвом Бориса Мозолевського поблизу м. Орджонікідзе (нині – м. Покров) на півдні Дніпропетровської області, було знайдено чимало цікавих речей. Найвідомішою з них є золота пектораль, що затьмарила собою всі інші знахідки.

Музей історичних коштовностей України – філія НМІУ починає серію розповідей про таємниці Товстої Могили. Варто нагадати про цікавий меч, знайдений у цьому кургані.

У центральній гробниці Товстої Могили було поховано видатного воїна царського роду. Саме там, у ході-дромосі, що вів із вхідної ями до поховальної камери, разом з пектораллю було знайдено меч у золотих піхвах, золоту нагайку та горит. Ці предмети науковці вважають царськими інсигніями – символами влади.

Меч має ефес (руків’я) з округлим навершям та підтрикутним перехрестям. Клинок – двосічний, у формі витягнутого трикутника, ажурний у верхній третині. Цей тип скіфських мечів був надзвичайно поширений у IV столітті до н. е. Ажурність та унікальний золотий декор свідчать про те, що він був парадним.

Ефес меча з обох боків плакований золотими пластинами із карбованими зображеннями. Кругле навершя прикрашене зображенням оленя, а руків’я – сценами нападу левиці на цапа. Левиця, на погляд сучасної людини, є незвичною: окрім вимені має ще й гриву. Але серед давніх жителів Північного Причорномор’я побутувало уявлення, що левиця, як і лев, має гриву, адже цих хижаків вони ніколи не бачили.

Найзагадковішим є зображення на перехресті меча: грецький бог Пан в оточенні двох цапів грає на сиринзі – багатоствольній флейті. Зображення за всіма ознаками суто грецьке, навіть без натяку на стилізацію або підлаштування під скіфські смаки. Але як могло статися, що зображення цього грецького бога розмістили на мечі? Адже Пан жодним чином не був пов’язаний ані зі зброєю, ані з воєнними звитягами. Хоча, коли справа доходила до того, щоб боронити своїх улюбленців, він міг за них постояти. Пан вже одним своїм диким виглядом, велетенськими розмірами, які за потреби неймовірно збільшувалися, та громоподібним голосом і сміхом обертав ворогів у ПАНіку – боязку, зрадливу втечу з полю бою. А ось зброя – меч, спис, щит, лук – то її ніколи не було.

У скіфів було дуже шанобливе ставлення до меча, скіфською мовою – акінака. Для них це був кумир – предмет-символ бога війни. Геродот називає цього бога грецьким ім’ям Арес, але не наводить його скіфське наймення, як це він робить щодо інших богів. Вважається, що давньогрецький історик його просто не знав, бо скіфам було заборонено називати ім’я бога війни чужинцям. Ще б пак! Адже тільки цьому богові сини степу споруджували олтарі, на верхів’ї яких встромлювали залізний меч-акінак. І молилися мечу, як богові, щоб дарував перемогу над ворогами, щоб укріплював бойовий дух воїнів, а жінкам дарував синів – майбутніх захисників своєї родини та землі. Молитви скіфи підсилювали щедрими жертвоприношеннями всілякої худоби та найвищою жертвою – людською! Тільки бог війни удостоювався такої високої честі.

Меч-акінак, встромлений у верхівку олтаря, був сакральним центром всесвіту, Світовим Деревом, уявною віссю, що в момент ритуалу пронизувала, об’єднуючи в єдине ціле горішній світ богів, людський світ та підземний. Здавна такі священні предмети було прийнято декорувати відповідними символами та образами. Один з таких – дикий цап. Бачимо зображення пари цих тварин в декорі мечів з таких відомих скіфських пам’яток, як Мельгуновський та Шумейківський кургани, а також і з Товстої Могили.

Бога війни і перемоги давні іранські народи, одним із яких були й скіфи, уявляли по-різному. За «Авестою», бог Веретрагна міг постати у вигляді воїна, а міг набути рис різних звірів: вепра, коня, верблюда чи навіть цапа. А як відомо, греки уявляли собі Пана напівлюдиною-напівцапом. Таким ми бачимо його і на перехресті меча з Товстої Могили.

Можливо, саме в цьому криється розгадка зображення? У тому, кого греки називали Паном, скіфи побачили свого бога? Адже нічий інший образ не міг з’явитися на перехресті меча, адже скіфський Арес – і є меч!

 

Підготував Юрій Полідович – провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історії ювелірного мистецтва України Музею історичних коштовностей України – філії НМІУ.

Детальніше у статті: Полидович Ю. Б. Меч из Толстой Могилы // Археологія і давня історія України: збірник наукових праць Інституту археології НАНУ. – 2015. – Вип. 2 (15). – С. 124–139.

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Пошук по сайту

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Віртуальна Екскурсія музеєм