10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Новини

Previous Next

Чума та орієнт Данила Заболотного

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Нова пандемія кинула виклик людству. Тому саме час більше дізнатися про український досвід боротьби з епідеміями. Пропонуємо вам захопливу розповідь про Данила Заболотного (1856–1929) – легендарного українського мікробіолога, академіка та гуманіста. А також про експонати нашого музею – статуетки буддійських божеств, які він привіз з експедиції Монголією та Китаєм у 1898 році.

У другій половині ХІХ на – початку ХХ століття світ сколихнула хвиля епідемій чуми. Хвороба, яку вважали у Європі реліктовою, спалахнула на півдні Китаю, в Індії та Індокитаї. Через колоніальні порти і залізниці Кантону, Макао, Гонконгу, Бомбея вона потрапила в Центральну Азію, Північну Африку та на Близький Схід, змусивши науковців визнати світову пандемію чуми. Третю в історії людства.

Щоб дізнатися, звідки береться чума і як вона шириться світом, Данило Заболотний провів майже 15 років в експедиціях країнами орієнту, полюючи на бактерію jersinia pestis. Він пройшов нетрями чумного Бомбея, караванними шляхами пустелі Гобі та маршрутами мусульманських паломників до Аравії і Персії. Керував протичумними заходами в долині Вейчана та степах Маньчжурії, поки не вразив світ своїм відкриттям: «чума – не портова заморська зараза. Вона прийшла зі степу».

Згодом вчений довів, що ця хвороба постійно існує у природних ендемічних осередках у Тропічній Африці, передгір’ях Гімалаїв, степах Монголії, Китаю, Забайкалля та Поволжя. У регіонах, часто віддалених від великих міст, вона може жевріти десятиліттями, в очікуванні сприятливих умов та носіїв. У центральноазійських степах її носіями є ховрахи тарбагани, на яких регулярно полюють місцеві жителі заради хутра та м’яса.
91553406_618242728754948_5154037373121593344_n.jpgНагороди Д. Заболотного з Інституту Луї Пастера в Парижі.

Відкриття Данила Заболотного змінили уявлення про чуму, а на отриманому ним досвіді ґрунтується сучасна система охорони здоров’я. Науковець також стояв у витоків «Інституту мікробіології і вірусології» в Києві, отримав медаль від «Інституту Луї Пастера» та «Орден почесного легіону» від президента Франції.

91768431_1406162899571539_5968584973144293376_n.jpg

Орден Почесного легіону, вручений Данилу Заболотному президентом Французької республіки за відкриття шляхів передачі чуми.

Але цього б усього не було, якби у 1898 році молодий дослідник не вирушив у монгольський степ та китайську провінцію Вейчан, де ризикував життям, лікуючи місцевих жителів від чуми. Багато часу Данило Заболотний провів за розмовами з ламами, гегенами, шаманами – місцевими цілителями та релігійними лідерами. Саме від них він вперше почув про загадкову «хворобу тарбаганів», симптоми якої були підозріло подібні на чуму. Саме в цій експедиції науковець отримав цінний дар – чотири бронзові буддійські статуетки, що зараз зберігаються в Національному музеї історії України.

91534952_271126823883994_570340651539890176_n.jpgСтатуетка "Будди медицини". Подарована Д. Заболотному у 1898 р., під час його експедиції у Монголію та Китай (провінцію Вейчан).

Ці статуетки викликають особливий інтерес, як і сам акт дарування їх Данилу Заболотному. Всі вони належать до буддійського культу та пов’язані з вірою у зцілення. Про одну з них ми розповімо докладніше. Це статуетка Будди Медицини – одного з центральних символів у традиційних лікарських практиках Тибету та Монголії.

Будда Медицини вбраний монахом, що сидить в алмазній позі та тримає у правій руці квітку арури – панацею від захворювань та недугів. Здавна цей Будда був покровителем і захисником тих, хто досягав просвітлення через фізичне та духовне зцілення інших. Тому статуетки з його зображенням мали при собі знахарі та цілителі. Відомо чимало випадків, коли подібні предмети дарували і європейським лікарям, що працювали на Сході. Комусь – у знак вдячності за порятунок життя, а комусь – для збільшення довіри з боку місцевого населення.

91748598_223892615625800_7318813560182669312_n.jpg

Учасники протичумної експедиції в Маньчжурію та китайські лікарі. 1911 р. Д. Заболотний по центру

Боротьба з чумою, тифом та холерою вимагали таких кроків, як карантин, збір аналізів, вакцинація, чи (в гіршому випадку) кремація та розтин. Не дивно, що деякі з цих заходів (що насправді були новими і для багатьох європейців) суперечили традиційним місцевим релігійним вченням та звичаям. Погіршували взаєморозуміння і колоніальний чи напівколоніальний статус туземного населення. Тому західні лікарі співпрацювали з місцевими політичними та релігійними лідерами, які допомагали їм у роботі. Завдяки цьому декого з них дуже високо шанували, як «махату» чи «бодхісатву» (просвітленого).

У будь-якому випадку такі подарунки Данилу Заболотному свідчать про велику повагу до нього місцевих жителів, які з вдячністю приймали його допомогу. Вони є цінними і для нас, адже розкривають цікаві аспекти життя та роботи науковця за межами його лабораторій.

Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України НМІУ

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Пошук по сайту

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Віртуальна Екскурсія музеєм