Українці втратили 1,4 млрд гривень через шахрайство з картками
У 2025 році українці втратили близько 1,4 млрд гривень через шахрайські операції з платіжними картками. За даними Національного банку, кількість таких операцій скоротилася на 5% порівняно з 2024 роком. Водночас загальна сума збитків зросла на 24%, досягнувши 1,4 млрд гривень.
За даними НБУ, упродовж 2025 року зафіксували близько 256 тисяч операцій, за якими громадяни зазнали збитків. Середня сума однієї незаконної операції зросла на 30% та становила 5 536 гривень. Це означає, що окремі випадки шахрайства стали фінансово відчутнішими для потерпілих.
Соціальна інженерія залишається головною схемою
Найпоширенішим способом платіжного шахрайства залишається соціальна інженерія. У таких випадках зловмисники психологічно впливають на людину та змушують її самостійно розкрити конфіденційні дані. Йдеться про реквізити картки, паролі, логіни, коди підтвердження або доступ до онлайн-банкінгу.
Шахраї можуть представлятися працівниками банків, державних установ, мобільних операторів або інших відомих організацій. Вони часто створюють відчуття терміновості, повідомляючи про нібито блокування картки чи підозрілу операцію. Після цього людину переконують назвати код або виконати дії, які відкривають доступ до коштів.
Фішинг через підроблені сайти
Фішинг є одним із поширених інструментів соціальної інженерії. Шахраї створюють сайти, які копіюють дизайн банків, державних установ, магазинів або інших відомих сервісів. Після введення даних картки інформація потрапляє до зловмисників.
У 2026 році кіберполіція повідомляла про викриття скам-спільнот, учасники яких поширювали посилання на підроблені банківські та державні ресурси. Такі сайти використовували для отримання платіжних даних і доступу до систем дистанційного банківського обслуговування.
П’ять поширених способів викрадення коштів
Шахрайські схеми можуть відрізнятися за механізмом, але їхня мета залишається однаковою — отримати доступ до грошей або платіжних даних. Серед способів, з якими можуть зіткнутися власники карток, варто виділити такі:
- Фішинг. Зловмисники використовують підроблені сайти, повідомлення або посилання, щоб виманити реквізити картки та дані для входу.
- Соціальна інженерія. Шахраї маніпулюють людиною та переконують її самостійно передати конфіденційну інформацію або підтвердити операцію.
- Скімінг. Спеціальне обладнання може використовуватися для зчитування даних банківських карток. Правоохоронці раніше фіксували випадки встановлення таких пристроїв на банкоматах.
- Шкідливе програмне забезпечення. Віруси та інші небезпечні програми можуть використовуватися для викрадення інформації з пристроїв.
- Телефонне шахрайство. Зловмисники телефонують громадянам та представляються працівниками банків або інших установ. Під приводом захисту рахунку вони намагаються отримати реквізити картки, паролі чи одноразові коди.
Шахрайські call-центри використовують комплексні схеми
Правоохоронці у 2026 році неодноразово повідомляли про викриття організованих шахрайських груп. У серпні Нацполіція разом із СБУ та Офісом Генерального прокурора провела понад 400 обшуків. Тоді було припинено діяльність 94 шахрайських call-центрів.
Оператори таких центрів могли представлятися банкірами, брокерами або правоохоронцями. Потерпілих переконували переказувати гроші, оформлювати кредити, повідомляти реквізити карток та коди підтвердження. В окремих випадках людей також змушували встановлювати програми віддаленого доступу до телефонів і комп’ютерів.
Як захистити гроші на банківській картці
Найважливіше правило платіжної безпеки — не повідомляти стороннім особам конфіденційні банківські дані. Працівники банку не повинні вимагати від клієнта повідомити PIN-код або CVV/CVC-код картки. Також не можна передавати іншим людям одноразові паролі та коди підтвердження операцій.
Під час онлайн-оплати варто перевіряти адресу сайту та не переходити за сумнівними посиланнями. Особливо обережними потрібно бути з повідомленнями про державні виплати, блокування рахунків або термінові банківські операції. Якщо виникли сумніви, безпечніше самостійно відкрити офіційний сайт або застосунок установи.
Для додаткового захисту можна встановити ліміти на операції та використовувати окрему віртуальну картку для покупок в інтернеті. Кіберполіція також радить підключати сповіщення про операції з платіжною карткою. Такі заходи допомагають швидше помітити підозрілу транзакцію та звернутися до банку.
Не можна передавати картку або рахунок іншим людям
Окремою проблемою залишаються так звані «грошові мули» або дропи. Це люди, які за винагороду передають іншим власні картки чи банківські рахунки або погоджуються проводити через них чужі кошти. Кіберполіція попереджає, що такі дії можуть зробити людину частиною злочинної схеми.
Зловмисники можуть пропонувати «легкий підробіток» із щоденними виплатами. Від людини вимагають лише приймати гроші на власний рахунок та переказувати їх далі. Кіберполіція радить не погоджуватися на такі пропозиції та не передавати доступ до банківського застосунку.
Що робити у разі шахрайської операції
Якщо ви помітили несанкціоноване списання коштів, потрібно якомога швидше звернутися до банку. Також про шахрайство слід повідомити правоохоронців. Оперативне реагування дає змогу банку вжити заходів для блокування подальших підозрілих операцій.
НБУ, Кіберполіція та Держспецзв’язку у 2026 році продовжують інформаційну кампанію #ШахрайГудбай. Її мета — підвищити обізнаність громадян щодо безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу. Кампанія охоплює практичні рекомендації щодо розпізнавання шахрайських схем і захисту фінансових даних.
