Мости Києва опинилися під подвійним викликом
Київські переправи через Дніпро одночасно стикаються з воєнними атаками та багаторічним конструктивним зношенням. На початку жовтня російські удари призвели до обмежень руху одразу на кількох мостах столиці. Водночас технічні проблеми окремих споруд накопичувалися задовго до повномасштабної війни.
2 жовтня Південний міст повністю закрили для транспорту в обох напрямках. На мосту Метро обмежили рух, а на мосту Патона заборонили рух із правого берега на лівий. Наступного дня російська атака пошкодила Північний міст, зокрема дорожнє покриття та тролейбусну контактну мережу.
Обмеження швидко позначилися на всій транспортній системі столиці. Через перекриття переправ утворилися значні затори, а частина людей була змушена долати Дніпро пішки. Проблема особливо чутлива для Києва, оскільки понад третина його довоєнного населення проживала на лівому березі, тоді як значна частина робочих місць розташована праворуч.
Міст Патона: головна проблема виникла не вчора
Найбільше запитань щодо довгострокового стану викликає міст імені Євгена Патона. У 2025 році споруду знову обстежили фахівці Українського інституту сталевих конструкцій. За результатами обстеження низку основних елементів віднесли до непрацездатного стану.
Зокрема, непрацездатними визначили мостове полотно, сталезалізобетонну проїзну частину, прогонові будови та опори. Фундаменти залишилися у працездатному стані, а підходи до мосту визначили як обмежено працездатні. У висновках фахівців залишковий ресурс споруди за відповідною методикою оцінений у нуль років.
Основною проблемою називають корозію металевих конструкцій. Дослідники також зафіксували тріщини у з’єднаннях головних балок та значне пошкодження поперечних балок. Саме на них спираються плити проїзної частини, тому їхній стан безпосередньо впливає на надійність конструкції.
При цьому міст не закрили повністю. У березні 2026 року після технічної наради фахівці підтвердили можливість його експлуатації за чинних обмежень. Заборонений в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад сім тонн, а маса окремого транспортного засобу не повинна перевищувати 17 тонн.
Чи можуть ракети остаточно знищити київські переправи
Фахівці зазначають, що великі мости мають значний запас міцності. Водночас їх проєктували як транспортні споруди, а не як військові об’єкти, здатні витримувати систематичні удари. Локальні пошкодження можуть бути відновлені за відносно короткий термін, але масштабні руйнування створять значно складнішу ситуацію.
Саме тому питання резервних маршрутів стало частиною обговорення після останніх атак. За словами експерта, у випадку масштабного пошкодження мостів місту доведеться створювати альтернативні автомобільні шляхи. Одним із таких варіантів можуть стати тимчасові понтонні переправи.
Пороми можуть стати тимчасовою альтернативою
2 жовтня член парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко повідомив про обговорення альтернативних способів сполучення між берегами. Серед запропонованих варіантів назвали пороми та понтонні переправи. Йдеться саме про сценарій серйозного пошкодження основних мостів, а не про їхню негайну заміну.
Поромне сполучення пропонують розділити за призначенням. Окремі переправи можуть використовувати для вантажів із продуктами, медикаментами та іншими товарами першої необхідності. Інший варіант передбачає пасажирські перевезення, зокрема можливий маршрут між районом Славутича та Поштовою площею.
Однак пороми не зможуть повноцінно замінити мости за пропускною здатністю. Їхня роль у такому сценарії полягає насамперед у підтриманні базового сполучення між двома берегами. Понтонні конструкції також розглядають як тимчасове рішення, яке потребуватиме окремої інженерної підготовки.
Які ще варіанти розглядають для Києва
Окрім поромів, у парламентському комітеті обговорюють збільшення кількості автобусів та організацію реверсивного руху. Пропонується змінювати кількість доступних смуг залежно від транспортного потоку. Пріоритет при цьому можуть надавати громадському транспорту та екстреним службам.
Серед додаткових пропозицій також називали велосипедні пересадкові вузли біля Славутича, Видубичів, Арсенальної та Лівобережної. Ще один сценарій передбачає обмеження руху приватних автомобілів за парними та непарними годинами. Наразі ці варіанти перебувають на рівні обговорення.
Що буде з мостами столиці
Ситуація з київськими мостами не зводиться лише до наслідків російських атак. Південний і Північний мости наразі мають обмеження експлуатаційного характеру, тоді як міст Патона та міст Метро фахівці раніше оцінювали як непрацездатні або аварійні. Водночас Дарницький міст за результатами відповідних обстежень визначали як працездатний.
Щодо Південного мосту Київ очікував висновків профільних наукових установ щодо подальшої експлуатації. Місто також розглядало можливість відновлення руху метрополітену після отримання відповідного експертного висновку. Дарницький міст продовжував працювати без обмежень, створюючи одну з ключових альтернатив для перетину Дніпра.
Таким чином, майбутнє столичної транспортної системи залежить одразу від кількох факторів. Йдеться про технічний стан старих конструкцій, наслідки воєнних пошкоджень та можливість проведення реконструкцій. Пороми й понтонні переправи можуть стати резервом на випадок масштабної втрати мостів, але повноцінною заміною основної мережі вони не є.
