10:00 - 18:00
 (044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

І Історія музею

     Музей розпочав свою діяльність як Музей старожитностей і мистецтву серпні 1899 р. із відкриття археологічної виставки у приміщенні на вул. Олександрівській (нині – вул. Грушевського, 6).

    Першим музейним відділом став археологічний, його очолив першовідкривач трипільської та черняхівської культур, видатний український археолог Вікентій Хвойка. Важливу роль у формуванні колекції музею відіграв перший його директор Микола Біляшівський. Значно поповнилися музейні фонди завдяки діяльності завідувача історичного та етнографічного відділів Данила Щербаківського. Музей підтримували родини меценатів Терещенків та Ханенків. Вони фінансували археологічні експедиції, сприяли формуванню історичних та етнографічних колекцій.

    Ідеологічно-просвітницька роль установи зросла в часи українських національно-визвольних змагань і відродження української державності. Навесні 1917 р. М. Біляшівський розробив проект Національного українського музею.
Після захоплення України більшовиками розпочався процес націоналізації культурних цінностей. М. Біляшівському та Д. Щербаківському вдалося врятували величезну кількість цінних пам’яток, що надійшли до музейних фондів із приватних колекцій, церков, монастирів і розграбованих маєтків.
   23 червня 1919 р. музей було перейменовано на Перший державний музей. Наприкінці 1923 р. М. Біляшівського усунули з посади директора, на його місце призначили колишнього чекіста А. Вінницького, який розпочав свою діяльність з наміру звільнити установу від усього «зайвого». Через нестерпну атмосферу в музеї в червні 1927 р. наклав на себе руки Д. Щербаківський.

   Внаслідок Другої світової війни музейна колекція зазнала докорінних змін – значна кількість унікальних пам’яток була втрачена. Згодом відбулося поповнення колекції за рахунок збірок інших закладів – Львівського історичного музею, Львівського музею українського мистецтва, Одеського археологічного музею, Музею українського мистецтва, Софії Київської, Києво-Печерської Лаври, Чернігівського історичного музею. Після вступу до Києва радянських військ музей відновив роботу, спочатку в приміщенні Будинку вчителя, а згодом – у приміщенні колишньої художньої школи на вул. Володимирській, 2, збудованої в 1937 – 1939 рр. за проектом архітектора Й. Каракіса. Тут у 1948 р. музей було відкрито для відвідувачів, де він знаходиться і нині.

    Після відновлення незалежності України 15 жовтня 1991 р. на базі Державного історичного музею УРСР було створено Національний музей історії України.
     Нині за кількістю і значенням колекцій він є одним із провідних музеїв України. Фондові зібрання НМІУ налічують понад 800 тис. од. зб. Вони представляють історію України від найдавніших часів до сьогодення.
     Філією закладу є Музей історичних коштовностей України, де зібрані унікальні речі з дорогоцінних металів і коштовного каміння, зокрема всесвітньовідома скіфська пектораль.
Відділом НМІУ є Музей Української революції 1917 – 1921 рр., що знаходиться в Київському міському будинку вчителя.


СВІТЛИНИ З МИНУЛОГО